Захист адвокатської таємниці в епоху цифрових технологій: аналіз рішення ЄСПЛ

У сучасному світі, де електронні комунікації стали невід’ємною частиною професійної діяльності юристів, питання захисту адвокатської таємниці набуває нового виміру. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у грудні 2025 року виніс знакове рішення у справі «Černý та інші проти Чеської Республіки», яке встановило важливий правовий стандарт: конфіденційність комунікацій між адвокатом і клієнтом має захищатися незалежно від того, на яких пристроях зберігається листування.

Якщо ви зіткнулися з порушенням адвокатської таємниці або потребуєте кваліфікованого юридичного супроводу у складних справах, адвокат Вадим Олександрович Графський готовий надати професійну допомогу. Телефон для консультації: 063-218-81-28.

Фактичні обставини справи

Початок розслідування та вилучення електронних пристроїв

Справа розпочалася з рутинного, здавалося б, процесуального заходу – обшуку у підозрюваного XXX. в рамках кримінального провадження. Під час обшуку правоохоронні органи вилучили електронні пристрої підозрюваного: смартфон та планшет. На той момент ніхто не міг передбачити, наскільки далекосяжними будуть наслідки цього рішення для всієї системи захисту прав у кримінальному процесі.

На вилучених пристроях зберігалася важлива інформація:

Листування підозрюваного з його адвокатами
Матеріали підготовки до судового захисту
Юридичні консультації та стратегічні рекомендації
Чернетки процесуальних документів

Усі ці дані становили адвокатську таємницю – один з найважливіших інститутів, що гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Криміналістична експертиза: порушення конфіденційності

Ситуація набула критичного характеру, коли суд ініціював проведення комплексної криміналістичної експертизи вилучених електронних пристроїв. Експертам було доручено вилучити всі дані з пристроїв, включаючи видалені файли та листування. Підозрюваний XXX. негайно заперечив проти такої експертизи, обґрунтовано вказуючи на неминучі наслідки: конфіденційна стратегія захисту стане відомою стороні обвинувачення.

Результати експертизи перевершили найгірші очікування:

Було вилучено понад 20 тисяч сторінок даних
Уся інформація була долучена до матеріалів кримінальної справи
Доступ до привілейованих матеріалів отримали прокурор, співобвинувачені та їхні захисники
Стратегія захисту виявилася повністю розкритою для протилежної сторони

Правова позиція національних судів

Рішення суду першої інстанції

Коли підозрюваний XXX. звернувся до суду з клопотанням про вилучення матеріалів, що становлять адвокатську таємницю, зі справи, суд відмовив у задоволенні клопотання. Головуючий суддя K. обґрунтував своє рішення специфічною правовою позицією: якщо матеріал уже перебуває у справі як доказ, то сам факт наявності в ньому приватного чи адвокатського листування не має юридичного значення.

Така позиція фактично означала, що процедурна помилка – долучення привілейованих матеріалів до справи – не може бути виправлена, оскільки вони вже стали частиною доказової бази.

Спроби адвокатів захистити професійну таємницю

Один з адвокатів, чиє листування з клієнтом опинилося серед матеріалів справи, звернувся до суду з окремою вимогою. Він наполягав на вилученні зі справи всього, що становить комунікацію “адвокат – клієнт”, а також пов’язаних з нею матеріалів підготовки захисту. Це було не просто питання конфіденційності – на кону стояла можливість ефективного захисту клієнта у майбутньому.

Однак і це клопотання залишилося без задоволення.

Дисциплінарне провадження та системна прогалина

Підозрюваний XXX. та Чеська адвокатська палата спробували ініціювати дисциплінарне провадження щодо головуючого судді, звернувшись до Міністерства юстиції. Адвокатська палата наголошувала, що збереження привілейованих даних у матеріалах справи підриває саму суть права на справедливий судовий розгляд.

Відповідь Міністерства юстиції виявилася несподівано відвертою: чиновники відмовили в порушенні дисциплінарного провадження, але при цьому прямо визнали існування правової прогалини у національному законодавстві. Закон регулював захист адвокатської таємниці щодо перехоплених комунікацій (прослуховування, контроль листування), але не передбачав процедури для випадків, коли привілейоване листування виявляють під час експертизи вже вилучених електронних пристроїв.

Позиція Конституційного суду

Конституційний суд Чехії, до якого звернулися з конституційною скаргою, відхилив її як “явно необґрунтовану”. Суд виходив з формальної логіки: привілей конфіденційності комунікацій “адвокат – клієнт” є правом обвинуваченого, а не адвоката. Відтак, на думку Конституційного суду, адвокати не можуть посилатися на порушення їхніх власних основоположних прав.

Така позиція ігнорувала суть проблеми: адвокатська таємниця захищає не лише особисті права адвоката, а насамперед інтереси клієнта та його право на ефективний захист.

Аргументація уряду Чехії в ЄСПЛ

Заперечення щодо прийнятності скарги

Представники уряду Чехії побудували свій захист на кількох ключових аргументах:

По-перше, вони стверджували, що заявники не вичерпали національні засоби юридичного захисту. За логікою уряду, адвокати скористалися процедурою відшкодування за Законом про відповідальність держави, але не оскаржили рішення національних судів у спосіб, який міг би забезпечити належніше відшкодування.

По-друге, уряд наполягав, що після констатації національними судами незаконності долучення привілейованих матеріалів адвокати мали можливість повторно домагатися їх вилучення зі справи. При цьому рекомендувалося посилатися за аналогією на норми КПК про знищення перехоплених комунікацій “адвокат – клієнт”.

По-третє, уряд висунув аргумент про втрату статусу “жертви”. Частина заявників отримала визнання порушення і письмові вибачення від держави, що, на думку уряду, означало відновлення їхніх прав.

По-четверте, представники держави намагалися применшити значущість порушення, стверджуючи про відсутність істотної шкоди:

Привілейовані матеріали не використовувалися безпосередньо як докази в суді
Вони не стали публічними та не потрапили до відкритого доступу
Доступ до них мала обмежена кількість осіб, які були зв’язані професійним обов’язком конфіденційності

Однак ЄСПЛ не погодився з жодним із цих аргументів і визнав скаргу прийнятною для розгляду по суті.

Позиція Європейського суду з прав людини

Спеціальний захист комунікацій “адвокат – клієнт”

Суд у Страсбурзі почав свій аналіз з базового принципу: дані, вилучені з електронних пристроїв клієнта, містили привілейовані комунікації “адвокат – клієнт”, і цей факт не був спірним між сторонами.

За усталеною практикою ЄСПЛ, такі комунікації користуються спеціальним захистом за статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Копіювання, дослідження або будь-яке інше втручання у конфіденційність цих комунікацій становить серйозне порушення права на повагу до приватного життя і кореспонденції.

Принципова позиція щодо електронних комунікацій

Ключовий висновок рішення полягає у наступному:

“Спеціальний захист, гарантований комунікаціям ‘адвокат – клієнт’, був би позбавлений змісту, якби не поширювався на електронні комунікації, збережені як на пристроях адвоката, так і на пристроях клієнта.”

Це формулювання має фундаментальне значення для юридичної практики у цифрову епоху. Суд чітко заявив: місце зберігання даних не впливає на рівень їх захисту. Неважливо, чи листування знаходиться на сервері адвокатської контори, на робочому комп’ютері юриста, на смартфоні клієнта чи навіть у хмарному сховищі – воно однаково охоплюється спеціальним привілеєм адвокатської таємниці.

Суд відхилив аргумент про те, що захисники втрачають захист, якщо листування зберігається на пристрої клієнта. Гіпотетична можливість пересилання даних третім особам або їх подальшого виявлення органами влади не означає відмови від приватності. Навпаки, адвокати та їхні клієнти мають обґрунтоване очікування збереження конфіденційності комунікацій незалежно від технічних засобів їх передачі та зберігання.

Принцип “згідно із законом”

Вимоги до якості закону

ЄСПЛ перевірив, чи відповідало втручання у право на повагу до приватного життя критерію “згідно із законом” у розумінні статті 8 Конвенції. Цей критерій не обмежується формальною наявністю відповідної норми в національному законодавстві.

“Закон” має розумітися у матеріальному сенсі і відповідати двом фундаментальним вимогам:

Принцип верховенства права – законодавство не може суперечити базовим правам та свободам людини.
Передбачуваність наслідків – закон має бути настільки чітким і зрозумілим, щоб особа могла розумно передбачити, за яких обставин та умов органи влади можуть застосувати певні заходи.

Спеціальні гарантії для адвокатської таємниці

У справах, що стосуються моніторингу, запису або дослідження приватних комунікацій, Суд висунув додаткові вимоги. Законодавство має містити достатні запобіжники від свавілля та зловживань, а особливо – спеціальні процесуальні гарантії для захисту конфіденційності комунікацій між адвокатом і клієнтом.

Як приклади відсутності таких запобіжників ЄСПЛ навів ситуації, коли національне право:

Не встановлює спеціальної й передбачуваної процедури огляду електронних носіїв для відбору доказів і відокремлення привілейованих матеріалів
Не врегульовує потенційні спори, що можуть виникнути в межах такої процедури
Не гарантує, що привілейовані матеріали не стануть доступними органам розслідування до того, як суди зможуть провести конкретний і детальний аналіз їхнього змісту

Системна невизначеність у законодавстві Чехії

Аналізуючи чеське законодавство, ЄСПЛ дійшов висновку про наявність серйозних дефектів правового регулювання.

По-перше, жодне положення національного законодавства прямо й спеціально не встановлювало заборони оглядати та використовувати привілейовані дані на вилучених електронних пристроях.

По-друге, національні органи та суди робили протилежні висновки щодо законності долучення таких матеріалів до справи:

Одні суди виходили із загальних принципів та застосовували за аналогією норми КПК про захист перехоплених комунікацій
Інші, зокрема Конституційний суд, такої заборони не вбачали взагалі

За цих умов було неможливо дати однозначну відповідь на базові запитання:

Чи існувало правило, що забороняє огляд привілейованих даних на пристрої клієнта?
Яким чином це правило має застосовуватися на практиці?
Яка процедура має використовуватися для відбору та відокремлення привілейованих матеріалів?

Такий стан правової невизначеності робив закон непередбачуваним у своїх наслідках, що є прямим порушенням вимог статті 8 Конвенції.

Висновок ЄСПЛ

Європейський суд констатував, що правове регулювання вилучення даних з електронних пристроїв у Чеській Республіці не було ані достатньо чітким і передбачуваним, ані таким, що містило достатні запобіжники та процесуальні гарантії для захисту конфіденційності комунікацій “адвокат – клієнт”.

Відтак втручання у права адвокатів не відповідало критерію “згідно із законом”, і Суд констатував порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Практичне значення рішення для України

Актуальність для української правової системи

Рішення ЄСПЛ у справі «Černý та інші проти Чеської Республіки» має пряме значення для України як держави-учасниці Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди України застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Необхідність законодавчих змін

Рішення ЄСПЛ актуалізує питання про необхідність внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України. Необхідно:

Прямо закріпити заборону на дослідження привілейованих комунікацій, виявлених під час огляду вилучених електронних пристроїв
Встановити спеціальну процедуру огляду електронних носіїв з участю судді або незалежного спеціаліста
Передбачити механізм автоматичного виключення з матеріалів справи даних, отриманих із порушенням адвокатської таємниці
Запровадити дисциплінарну та іншу відповідальність за порушення конфіденційності комунікацій “адвокат – клієнт”

Висновки

Рішення ЄСПЛ у справі «Černý та інші проти Чеської Республіки» є важливим прецедентом, який адаптує класичний інститут адвокатської таємниці до реалій цифрової епохи. Основні висновки:

Адвокатська таємниця захищається незалежно від місця зберігання – чи то на пристроях адвоката, чи то на пристроях клієнта
Електронні комунікації мають такий самий рівень захисту, як і традиційне паперове листування
Держава зобов’язана створити чіткі процедурні гарантії для запобігання випадковому чи навмисному розкриттю привілейованої інформації
Правова невизначеність неприпустима – закон має бути передбачуваним у питаннях, що стосуються основоположних прав
Технічний прогрес не може бути підставою для звуження конституційних гарантій

Для юристів-практиків це рішення означає необхідність підвищеної уваги до цифрової безпеки та готовності відстоювати професійні привілеї в суді з посиланням на практику ЄСПЛ.

Потрібна правова допомога?

Якщо ви зіткнулися з порушенням адвокатської таємниці, потребуєте захисту у кримінальній справі або маєте питання щодо застосування практики ЄСПЛ у вашій ситуації – звертайтеся до досвідченого фахівця.

Адвокат Вадим Олександрович Графський
Телефон: 063-218-81-28

Професійний підхід, глибоке знання законодавства та практики Європейського суду з прав людини, індивідуальна стратегія захисту – запорука успіху у складних справах.

Не зволікайте – ваші права потребують кваліфікованого захисту вже сьогодні!

Стаття підготовлена на основі рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2025 року у справі «Černý та інші проти Чеської Республіки» (заява № 37514/20). Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією.

ПОДИВИТИСЯ СПРАВУ №37514/20

#Без позначки