Застава — один із найпоширеніших запобіжних заходів у кримінальних провадженнях, але водночас один із найменш зрозумілих для пересічного громадянина. Хто може її внести? Звідки взяти гроші? Що станеться, якщо підозрюваний порушить умови? І куди зрештою потрапляють кошти, якщо суд їх не повертає? Відповідаємо на всі ключові запитання.

Що таке застава і яке її місце в системі запобіжних заходів

Застава — це запобіжний захід, що полягає у внесенні підозрюваним, обвинуваченим або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок відповідного органу грошових коштів або передачі нерухомості в забезпечення виконання обов’язків, покладених на підозрюваного. Правова основа — стаття 182 КПК України.

У системі запобіжних заходів застава займає проміжне місце між особистим зобов’язанням (найлегший захід) та триманням під вартою (найсуворіший). Її ключова перевага — підозрюваний залишається на волі, але має майновий стимул дотримуватися всіх процесуальних вимог.

Застава може бути застосована незалежно від наявності клопотання від підозрюваного, обвинуваченого. Слідчий суддя, суд може застосувати заставу за власною ініціативою під час розгляду клопотання про тримання під вартою. — Стаття 182 КПК України

Коли суд може застосувати заставу

Застава застосовується у випадках, коли слідчий суддя або суд встановлює, що існує реальна загроза ухилення підозрюваного від слідства або суду, перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення нового кримінального правопорушення — однак ця загроза може бути нейтралізована майновим забезпеченням.

Обов’язки, що покладаються разом із заставою

Застава, як правило, поєднується з низкою додаткових обов’язків підозрюваного (стаття 194 КПК):

• прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора або суду;
• не відлучатися із населеного пункту без дозволу;
• повідомляти про зміну місця проживання або роботи;
• утримуватися від спілкування з певними особами;
• не перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким способом.

ВАЖЛИВО: Застава не може бути застосована до осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, пов’язаних з домашнім насильством, якщо суд дійде висновку, що такий захід не є достатнім для захисту потерпілого.

Хто може бути заставодавцем і звідки брати кошти

Коло заставодавців

КПК не обмежує коло осіб, які можуть внести заставу. Заставодавцем може бути:

• сам підозрюваний або обвинувачений;
• будь-яка фізична особа — родичі, друзі, знайомі;
• юридична особа — компанія, установа, організація.

Закон не вимагає від заставодавця родинних зв’язків із підозрюваним. Головна умова — заставодавець має усвідомлювати, що внесені ним кошти можуть бути звернені в дохід держави у разі порушення підозрюваним покладених на нього обов’язків. Суд обов’язково роз’яснює це заставодавцю до прийняття застави.

З яких коштів вноситься застава

Закон не встановлює обмежень щодо джерела походження коштів для застави — за умови, що це не кошти, здобуті злочинним шляхом. На практиці застава вноситься з:

• власних заощаджень підозрюваного або його родини;
• позикових коштів (банківський кредит, позика від третіх осіб);
• коштів юридичної особи, якщо вона виступає заставодавцем;
• продажу майна.

УВАГА: Якщо під час провадження буде встановлено, що застава внесена з коштів, що є предметом злочину або здобуті злочинним шляхом, це може стати підставою для скасування застави та застосування тримання під вартою.

Застава нерухомим майном

Окрім грошових коштів, КПК допускає внесення застави у формі передачі нерухомого майна. У такому разі застава оформлюється у вигляді іпотеки на користь відповідного органу. Вартість майна повинна відповідати розміру застави, встановленому судом. Практично цей інструмент використовується рідко — через складність оцінки та реєстрації.

Розміри застави: що встановлює закон

Розмір застави визначає слідчий суддя або суд з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного та ризиків, які необхідно нейтралізувати. Стаття 182 КПК встановлює мінімальні та максимальні межі залежно від тяжкості злочину.

Категорія злочину	Мінімальний розмір	Максимальний розмір
Нетяжкий злочин	20 прожиткових мінімумів	200 прожитк. мінімумів
Тяжкий злочин	200 прожиткових мінімумів	500 прожитк. мінімумів
Особливо тяжкий злочин	500 прожиткових мінімумів	Без обмежень*

* Для особливо тяжких злочинів максимальний розмір законом не обмежений і визначається судом виходячи з конкретних обставин. На практиці у резонансних справах застава може сягати десятків і навіть сотень мільйонів гривень.

ДОВІДКОВО: Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2026 рік встановлюється Законом про Державний бюджет. Суд використовує актуальний показник на момент винесення ухвали.

Процедура внесення застави: покроковий порядок

1. Суд постановляє ухвалу про застосування застави, в якій зазначає розмір застави, строк її внесення (як правило, від 5 до 30 днів) та реквізити депозитного рахунку.
2. Заставодавець перераховує кошти на депозитний рахунок органу, в провадженні якого перебуває справа: на досудовому слідстві — рахунок відповідного підрозділу поліції/прокуратури; у судовому провадженні — рахунок суду.
3. Підозрюваний або його захисник надає суду підтвердження внесення коштів (платіжне доручення з банківською відміткою).
4. Слідчий суддя або суд постановляє ухвалу про підтвердження застави та (у разі перебування особи під вартою) звільнення підозрюваного з-під варти.
5. Підозрюваному вручається пам’ятка про покладені на нього обов’язки та наслідки їх порушення.

СТРОК: Якщо застава не внесена у встановлений судом строк, суд розглядає питання про застосування іншого, більш суворого запобіжного заходу — аж до тримання під вартою.

Де зберігаються кошти застави

Грошові кошти, внесені як застава, зберігаються на спеціальних депозитних рахунках органів, залежно від стадії провадження:

• на досудовому розслідуванні — на депозитному рахунку органу досудового розслідування (поліція, ДБР, НАБУ, СБУ тощо);
• у судовому провадженні — на депозитному рахунку відповідного суду.

Депозитні рахунки відкриваються в органах Державної казначейської служби України. Кошти є відокремленими від бюджетних надходжень органу і мають цільове призначення — забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов’язків. Нараховані відсотки на суму застави заставодавцю не виплачуються і залишаються у розпорядженні відповідного органу.

Кошти застави не є бюджетними коштами органу і не можуть використовуватися для його операційних потреб до вирішення питання про їх подальшу долю судом.

Коли застава повертається, а коли — ні

ЗАСТАВА ПОВЕРТАЄТЬСЯ	ЗАСТАВА НЕ ПОВЕРТАЄТЬСЯ
Виправдувальний вирок Закриття провадження Звільнення від кримінальної відповідальності Скасування запобіжного заходу Заміна на інший запобіжний захід	Невиконання обов’язків заставодавця Зміна місця проживання без дозволу Неявка на виклик без поважних причин Перешкоджання кримінальному провадженню Вчинення нового кримінального правопорушення

Підстави для повернення

Застава повертається заставодавцю у повному обсязі у таких випадках (частина 10 статті 182 КПК):

• підозрюваного виправдано вироком суду;
• кримінальне провадження закрито;
• особу звільнено від кримінальної відповідальності;
• запобіжний захід скасовано або замінено на інший (не пов’язаний із заставою);
• вирок набрав законної сили і підозрюваний виконав усі процесуальні обов’язки.

Важливо: повернення застави не залежить від того, винуватим чи невинуватим визнано підозрюваного — головне, що він дотримувався умов застави. Навіть якщо особу засуджено, застава повертається, якщо вона не порушувала покладені на неї обов’язки.

Підстави для звернення в дохід держави

Застава звертається в дохід держави ухвалою суду у разі невиконання підозрюваним обов’язків заставодавця (частина 9 статті 182 КПК). Підставами є:

• неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора або суду;
• самовільне залишення місця проживання або населеного пункту;
• порушення заборони спілкуватися з певними особами;
• вчинення будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання провадженню;
• вчинення нового умисного кримінального правопорушення.

Ризик несе заставодавець. Якщо заставу вніс не сам підозрюваний, а третя особа — всі наслідки у вигляді звернення коштів у дохід держави настають для неї. Саме тому суд зобов’язаний попередити заставодавця про ці ризики до прийняття застави.

Куди витрачаються кошти після звернення в дохід держави

Після набрання чинності ухвалою суду про звернення застави в дохід держави кошти перераховуються з депозитного рахунку до Державного бюджету України. Порядок перерахування регулюється нормативними актами Державної казначейської служби.

Кошти надходять до загального фонду Державного бюджету і не мають жодного цільового призначення, пов’язаного з конкретним провадженням. Вони не спрямовуються автоматично на:

• відшкодування збитків потерпілому (для цього існує цивільний позов у кримінальному провадженні);
• фінансування органу, що вів провадження;
• виплату будь-яких компенсацій.

ПРАКТИЧНИЙ НЮАНС: Звернення застави в дохід держави не звільняє підозрюваного від подальшої процесуальної відповідальності. Одночасно суд, як правило, замінює заставу триманням під вартою.

Застава і цивільний позов: чи можна задовольнити за рахунок застави

Застава не є забезпеченням цивільного позову потерпілого. Це принципово важливо: навіть якщо підозрюваного засуджено і потерпілий має присуджену йому суму, застава не може бути звернена на її задоволення.

Для забезпечення цивільного позову в кримінальному провадженні існують інші інструменти — арешт майна підозрюваного відповідно до статей 170–175 КПК. Якщо застава повертається підозрюваному, він отримує її в повному обсязі навіть за наявності невиконаного рішення про стягнення.

Практичні поради для підозрюваного та заставодавця

Для підозрюваного

• Фіксуйте кожен виклик і свою явку — зберігайте повістки, розписки, підтвердження явки.
• Якщо є поважна причина неявки — негайно повідомляйте слідчого або суд і отримуйте підтвердження.
• Будь-які зміни місця проживання погоджуйте письмово — навіть якщо плануєте переїхати тимчасово.
• Не ігноруйте навіть незначні обов’язки: будь-яке порушення може стати підставою для заміни застави варти.

Для заставодавця — третьої особи

• Уважно вислухайте роз’яснення суду щодо ризиків — ваше підписання документа означає прийняття повної матеріальної відповідальності.
• Переконайтеся, що підозрюваний розуміє свої обов’язки і здатний їх виконувати.
• Знайте: у разі порушень підозрюваним ви не маєте права вимагати повернення коштів ні від нього, ні від держави в порядку застави.
• Якщо підозрюваний вчинив нове правопорушення або втік — ваші кошти буде звернено в дохід держави незалежно від ваших добросовісних намірів.

Висновок

Застава — ефективний механізм забезпечення участі підозрюваного у провадженні без позбавлення волі. Водночас це інструмент, що несе суттєві майнові ризики як для самого підозрюваного, так і для осіб, які погоджуються виступити заставодавцями.

Ключові правила прості: кошти зберігаються в казначействі до вирішення справи, повертаються при дотриманні умов і йдуть до бюджету — якщо умови порушено. При цьому застава не захищає від цивільного позову і не є способом “відкупитися” від кримінальної відповідальності.

Розуміння цих механізмів є необхідним як для підозрюваних і їхніх родин, так і для юристів, що супроводжують справу на стадії обрання запобіжного заходу.